Канонада думок, гримить у голові, змагаючись у важливості та терміновості. День за днем, накопичуючись, вони утворюють засмічення, неперехідну греблю, в якій будь-яка ідея грузне і в’яне, не отримавши гідного потенціалу. Але дорога, що її очищає пустка та концентрація на примітивному, видує засмічення. вже за 10 км очі просто дивляться вперед, а тіло летить над землею, розсікаючи вітер.

Ця картина не для продажу.